Коли ми хочемо зайти в розворот руху, нам потрібно точно переконатися, що це дійсно розворот, а не локальне затишшя.

Розглянемо на прикладі зростання.

Розворот відбувається коли:

Якщо все спростити, то розворот відбувається тоді, коли відбувається дефіцит пропозиції і профіцит попиту.

Це дуже легко побачити на кластерному графіку.

Продажі ми можемо оцінювати за гістограмою дельти під графіком (червоне - продажі, а зелене - купівлі).

Великі продажі по дельті це підтвердження і валідація позиції.

Але таких ситуацій може на ринку бути багато. Тому їх потрібно додатково валідувати, щоб вибрати той актив, де об'єм дефіциту найбільший.

Для цього активуємо теплову карту на кластерному графіку.

Як ми бачимо на графіку, в червоній і синій зоні у нас приблизно однакова кількість об'єму на купівлю. Але заявок з об'ємом на продаж значно менше в синій зоні.

Це додатковий фактор, що говорить про зменшення пропозиції з боку продавців.

При перемиканні теплової карти на тип даних к-ть лімітних ордерів, ми також бачимо, що к-ть ордерів істотно відрізняється.

Такі фактори допомагають нам з первинним пошуком і оцінкою, але у теплової карти є і другий режим - агреговані дані.

Монета STX торгується на десятці бірж. Тому краще переглянути всі пари цієї монети, щоб зрозуміти картину в цілому. А щоб заощадити трохи часу, активуємо режим агрегації.

У цьому режимі відразу чітко видно де більше лімітних заявок покупця, а де продавця.

Теж саме і в режимі кількості лімітів.

Коли ми отримали необхідну кількість підтверджень і відкрили позицію, нам необхідно розуміти, як довго утримувати відкриту позицію.

Для цього необхідно стежити за балансом попиту і пропозиції в міру руху ціни.

Після істотного зниження ціни не варто очікувати сильного імпульсного руху вгору. Тому що розмір такого «імпульсу» цілком і повністю залежить від розміру створеного дефіциту пропозиції. А це безпосередньо залежить від того, наскільки довго покупці лімітно набирали позицію, викуповуючи пропозицію продавців, не роблячи жодних ринкових покупок.

Після початку руху ціни вгору ми стежимо за тим, як поводяться учасники, виставляючи свої лімітні заявки. А також стежимо за тим, наскільки сильно впливають на ціну об'єми ринкових покупок і продажів.

Схожа ситуація і в агрегованому режимі:

Ці ознаки нам говорять про те, що продавці продовжують скидати свій актив. Як вони це робили раніше, при зниженні ціни. Продавці побачили ще ліквідність. Але той факт, що ціну на продажах не суттєво зрушили вниз, додатково підтверджує перевагу покупців.

Далі ми бачимо зростання ціни на ринкових покупках (сині стрілки).

Це підтвердження низької лімітної пропозиції.

А також бачимо, що у виділеній зоні після зростання ціни покупці підставляють свої лімітні заявки на купівлю (зелена зона).

Бачимо як продавці користуються цією ліквідністю для фіксації своїх позицій (червона стрілка, ринкові продажі).

Агрегована теплова карта показує (синя зона), що сумарно, по інших біржах ситуація аналогічна. Учасники поводяться однаково.

На тепловій карті за кількістю лімітних ордерів чітко видно, що кількість лімітних ордерів покупців дуже висока, якщо порівняти з іншими місцями на графіку (зелена зона).

Агрегована теплова карта за кількістю лімітних ордерів показує, що сумарно по всіх біржах щільність лімітів ще вища (синя зона).

Ці фактори підтверджують, що перевага все ще на боці покупців. І позицію можна ще утримувати.

Примітка до вашої стратегії: якщо об'єм вашої позиції більший, ніж об'єм цих підтримуючих лімітів, то частково позицію краще скоротити і зафіксувати трохи прибутку. Але частина, що закривається, має бути такою, щоб не зрушити ціну і не видати ваших намірів. Інакше інші учасники з довгими позиціями (лонг) можуть зрозуміти, що конкуренція за ліквідність дуже висока, злякаються і почнуть масово закривати свої довгі позиції (продавати актив), тим самим опустять ціну нижче.

Коли ми аналізуємо лімітні ордери, потрібно пам'ятати, що на ринку є учасники, які торгують як усередині дня, так і середньостроково і довгостроково.

Що більший розмір капіталу в учасника, то більший його часовий діапазон для набору позиції і виходу з неї. Тому що він стикається з «проблемою ліквідності», коли на ринку, в коротких проміжках часу, не вистачає об'єму грошей, щоб виконувати його позиції без істотного впливу на ціну.

Примітка: цей ефект наочно демонструється в симуляторі великого гравця в безкоштовному інтерактивному навчанні

Тому, розуміючи цю проблему, великі учасники можуть почати «тиснути думкою» на решту учасників ринку, для того щоб «примусити» їх продавати об'єми, які дуже швидко підберуть великі учасники.

Для цього великий (довгостроковий) капітал, бачачи зростання ціни на актив, починає виставляти великі ордери на продаж, щоб змусити дрібніших (внутрішньоденних і середньострокових) учасників почати продавати.

Зрозуміти це можна за низкою ознак:

На скріншоті це явище не супер яскраво виражене, але сам принцип реалізовано.

А ось на агрегованій тепловій карті видно цей ефект набагато краще (синя зона).

Додатково це можна підтвердити кількістю лімітних ордерів у цій зоні. Якщо це дійсно загальне бажання розпродати актив, тоді кількість лімітів у нас має бути істотною. У цьому випадку цього «істотного» збільшення - немає, навіть якщо виключити з візуалізації заявки на купівлю, залишивши тільки к-ть заявок на продаж.

І навіть в агрегованому варіанті (синя зона) істотних щільностей немає.

Вічно актив рости або падати не може. Тому що учасники рано чи пізно захочуть зафіксувати свій прибуток або збиток, і закриватимуть позиції, зміщуючи баланс у протилежний бік від напрямку тренда.

Ознаки зміщення балансу за яких краще фіксувати позицію:

У цьому прикладі у нас немає щільного лімітного опору на локальному максимумі. Але на агрегованій тепловій карті (синя зона) видно, що сумарно за всіма біржами лімітна пропозиція однозначно більша за лімітний попит.

Продовження статті див. Частина 2.